Критичне мислення як засіб формування та розвитку

 творчих здібностей на уроках математики.

                                                          

                                                                                                                                                                  Мислення починається з подиву

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Аристотель

Актуальність проблеми.

Кожний навчальний рік є певним етапом як у справі розбудови національної освіти, так і у професійній діяльності кожного учителя. Сьогодні освіта України переживає процес «перезавантаження»: вводяться нові Державні освітні стандарти, оновлені програми, підручники. Час не стоїть на місці: суспільство інформатизується, Україна все більше інтегрується в світовий простір. Державна політика в освітній галузі спрямована на формування і розвиток високоінтелектуальної, свідомої особистості з громадською позицією, готовою до конкурентного вибору свого місця в житті.

Я, як вчитель математики, вважаю своїм головним завданням  забез¬печення учнів основами знань математичних наук,  методології наукового пізнання довкілля, розвиток особистості. При цьому  створюю такі ситуації, що стимулюють власний пошук, самостійний процес оволодіння новими знаннями, бажання вдосконалювати власні знання, мати досвід продуктивної діяльності. 

Саме тому я працюю над проблемою «Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей на уроках математики», суть якого полягає в прийнятті ретельно обміркованих та зважених рішень. Критичне мислення спонукає людину відрізняти факти від суджень, ставити питання відносно довіри: чи маємо ми сприйняти будь-яке твердження, чи нам треба відкинути його. Провідною ідеєю досвіду є використання технології розвитку критичного мислення при викладанні математики в умовах нового Держстандарту, спираючись  на життєвий досвід дитини. Він надає учню сили та впевненості у власній успішності, можливість ефективно взаємодіяти з навколишнім середовищем. 

Актуальність досвіду полягає в переході від навчання, що зорієнтоване переважно на запам’ятовування, до навчання, яке спрямоване  на розвиток свідомого самостійного мислення учнів. Завдяки ньому  прищеплюється відповідальність, почуття колективізму та, водночас, самостійність. Досвід виник в умовах навчально-виховного комплексу «Ліцей-школа № 14», одним з напрямків роботи якого є створення умов для формування особистості, готової до правильного вибору та реалізації свого потенціалу на ринку освітніх послуг.   Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується у інтеграції його в унікальний проект «Школа – ВНЗ – підприємство», використанні технології критичного мислення, стилів спілкування на основі партнерства. 

Технологія розвитку критичного мислення активно впроваджується в багатьох країнах світу, зокрема - у Канаді, США (М.Ліпман, А.Кроуфорд,  В.Саул, С.Метьюз та інші). За висновком М. Ліпмана, критичне мислення є «майстерним, відповідальним мисленням, яке сприяє доброму судженню, оскільки воно: а) ґрунтується на критеріях; б) є таким, що самокоригується; в) є чутливим до контексту». 

В Україні питання організації навчання з метою розвитку критичного мислення учнів значною мірою розроблено вченими і дослідниками О.І.Пометун, Д.Л.Десятовим, К.О.Бахановим,  І.І.Бондарук,  О.В.Тягло, С.Терно. Згідно з висновками О.В. Тягло, здатність людини критично мислити забезпечує систематичне вдосконалення процесу і результатів розумової діяльності на основі критичного аналізу, розуміння та оцінки. 

Особливостями навчального процесу, який я будую на засадах впровадження технології розвитку критичного мислення є:

• навчальний процес будується на розв’язанні завдань, які потребують мислення вищого рівня (творчого) (додаток 1);

• навчальний процес організований як дослідження учнями певної проблеми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними (додаток 2);

• результатом навчання є вироблення власних суджень через критичний аналіз інформації, що передбачає здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні завдання, інші джерела інформації (додаток 3);

• виробка в учнів навичок оперування доказами та формулювання умовиводів (додаток 4);

• учні мають працювати разом, щоб досягти консенсусу (додаток 5).  

Модель уроку із використанням технології розвитку критичного мислення складається з таких компонентів:

І. Фаза евокації (або, за О. Пометун, стадія актуалізації, виклику) 

(додаток 6).

 На цьому етапі уроку здійснюється первинне занурення учнів до теми (проблеми). Навчальний процес має бути організований так, щоб вони активно згадали все відоме з матеріалу попередніх уроків, життєвого досвіду. Адже навчальний процес — це поєднання нового знання  з отриманим раніше.

Інша задача фази актуалізації – активізація навчальної діяльності учнів, їхнього мислення. Це досягається шляхом постановки таких запитань, які допоможуть школярам усвідомити мету навчання.

Отже, ефективна стратегія евокації створює мотивацію учнів до активного навчання. Основні форми роботи на фазі евокації: «мозковий штурм»; робота в парах; робота в групах, «Гроно», дошка запитань,  обмін проблемами, «Я досліджую», читання з передбаченням, вільне письмо.

II. Фаза осмислення (або, за О.Пометун, стадія побудови знань, вивчення нового матеріалу).

Сутність другої із зазначених фаз,  якій відводиться значна частина часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації. В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок(додаток 7). 

      Основні методи й прийоми, що дозволяють учнями отримати навички аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення інформації: «Читання в парах – узагальнення в парах», «Спрямоване читання» та ін.

III. Рефлексія (або, за О. Пометун, стадія консолідації знань).

На цій стадії відбувається активний обмін думками. Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до проблеми. Під час спільного розв'язання поставлених проблем в учнів розвивається почуття колективізму, зникає відчуття страху, скованості (додаток 8). 

Основні методи й прийоми, які може застосувати учитель на стадії консолідації: лінія цінностей, «Павутинка» дискусії, навчання на основі суспільно-корисної праці та ін.

Наведена методична система відкриває перед учителем можливості:

• активізувати мислення учнів;

• мотивувати та стимулювати їх діяльність;

• залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;

• активізувати пізнавальний процес;

• розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

•розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки.

Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є  робота в групах (у малих групах – парах) (додаток 9).

Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, які використовуються на окремих етапах уроку (додаток 6).

Їх відбір зумовлений двома факторами: вікові особливості учнів; тема уроку, зміст навчального матеріалу.

Працюючи над проблемою формування критичного мислення на уроках математики, застосовуючи   методи і прийоми технології розвитку критичного мислення, я дійшла висновку, що більшість із них є прийнятними та ефективними  у навчанні математики та слугують усвідомленому сприйняттю нового, ґрунтовному  математичному та іншим видам аналізу, узагальненню, систематизації засвоєного, форму¬ванню грамотного, логічного мислення, аргументувати та доводити власну думку, вести діа¬лог та інше. 

Отже, наведена методична система технології розвитку критичного мислення дає можливість мені як учителю:  активізувати мислення учнів;  мотивувати та стимулювати їх діяльність;  залучити всіх учнів до творчої, продуктивної діяльності;  активізувати і розвивати пізнавальний процес;  вчити умінню логічно та аргументовано викладати матеріал; вдосконалювати навички колективного спілкування;  виховувати почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки ;  формувати ключові компетентності учнів . Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв'язувати проблеми та приймати конкретні рішення.

Проводячи аналіз результатів професійної діяльності, виявила підвищення інтересу учнів до свого предмету - математика. Збільшилася кількість учнів, які після вивчення теми бралися за творчі завдання та проекти. Сологуб Юлія в цьому році приймає участь у МАН з роботою « Теорія ігор» . Для підготовки Юлії було розроблено план навчальної діяльності (додаток 10).

Результативність: 

- ЗНО: учні правового класу  Родін Максим 186,5 б.;

          Коромисленко Влад 183 б;

          Мельникова Валерія 171 б;

          Піхно Кирил 168б.;

          Чубарова Катерина 163 б.

Всі учні вступили до вищих навчальних закладів.

- якість знань: 

Математика Алгебра Геометрія

2012-2013 2013-2014 2014-2015 2012-2013 2013-2014 2014-2015 2012-2013 2013-2014 2014-2015

 55% 60% 68% 52% 57% 62% 51% 55% 61%

- учень 7 класу Войнов Максим  - призер ІІ місце ( міського) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з математики (2012 рік);

- учні 5 класу Новоселов Олексій    , Іорданова Валерія  -  «Відмінний результат»  конкурсу Кенгуру (2014 рік); 

-  Красникова Анастасія Валерія  -  «Відмінний результат»  конкурсу Кенгуру (2015 рік);

- 19 учнів  - «Добрий результат»  конкурсу Кенгуру (2014 рік); 

- 16 учнів - «Добрий результат»  конкурсу Кенгуру (2015 рік).

- Іорданова Валерія - призер олімпіади «Олімпус» з математики (2015 рік).

Отже, предмет «математика» має досить можливостей для розвитку критичного мислення школярів. А практичні навички, отримані на уроках математики із застосуванням ТРКМ переносяться на усі сфери життя дітей та забезпечують їм розширення як навчальної, так і соціальної компетентності, сприяють підвищення якості освіти. 

Основною проблемою в роботі вважаю нестачу часу, яку долаю шляхом інтенсифікації навчального процесу за допомогою інформаційних технологій, зазначених вище; використовую Інтернет - ресурси для спілкування з учнями, дистанційні консультації. .